Шановні батьки, ця рубрика створена для того, щоб допомагати вам бути ефективними батьками на ранніх та дошкільних етапах розвитку ваших дітей. Якщо ви зацікавлені у підвищенні власної психологічної компетентності - віртуальний консультпункт для вас!
Психологічні аспекти супроводу дітей раннього віку. Читати далі…
Проблема батьківського насилля є досить актуальною. Дітки не завжди поводять себе так, як нам би хотілось, незнаючи особливостей дитячої психіки батьки часто обирають фізичні методи покарання. Це може призвести до серйозних психологічних проблем : прояви агресії у дітей, формування страхів, порушення емоційної сфери, не вміння контролювати свої емоції. Пропоную до вашої уваги консультацію на тему: «(Не)Безпека поруч або як зменшити дитячий непослух». Відеозапис консультації ...
Адаптація
– складний процес пристосування організму до оточення, що проходить на
різних рівнях: фізіологічному, соціальному, психологічному. В даній стаття ви знайдете все про особливості адаптації та рекомендації як впоратись. Читати далі ...
Дитина іде до дитячого садка. Напевно, немає батьків, які б не хотіли, щоб цей етаппройшов легко, спокійно, щоб малюк з задоволенням і без криків відразу ж пішов до дитсадка. Але так буває досить рідко. Частіше діти перших кілька днів чи тижнів плачуть, не хочуть відпускати маму. І в цьому немає нічого незвичного. Для дитини початок відвідування садо-чка — це стрес. І наше з вами завдання пом’якшити його настільки, щоб він пройшов непомітно і без неприємних наслідків. Тому пропонуємо вам 14 правил для батьків, щоб адаптація дитини пройшла якомога легше і швидше. Читати далі...
Настає той час в житті кожної дитини, коли вона переступає поріг дитячого садка. Готовність до садка — поняття
багатопланове, а не просто набір років, навичок і умінь. Для успішної
адаптації дитина повинна досягти певної стадії розвитку: фізичного,
розумового і соціального. Більшість дітей вступають до дитячого садка чи
ясел у віці від 1,5 до З років. У будь-якому віці — це
різка зміна звичного способу життя, початок нового періоду. Далеко не
всі діти легко сприймають цю зміну. Навіть для найспокійніших,
урівноважених, здорових дітей період адаптації до нових умов викликає
значні труднощі. Пропоную до вашої уваги консультацію на тему: "Адаптація до умав дошкільного закладу". Відеролик з консультацією...
Зовсім маленькі діти «закочують» істерики тому, що їм часто не
вистачає слів, щоб висловити свої потреби. Незадоволеність від
нерозуміння накопичується, і виливається в сльозах і криках. Дитина
дошкільного віку, яка регулярно влаштовує істерики, і яка не страждає
затримками мовного і розумового розвитку, можливо, знаходиться в
стресовому стані. Причин цьому може бути безліч – занадто високі
або занадто низькі вимоги дорослих, зневага до потреб дитини або
жорстокі покарання, розбрат в сім’ї, фізичне нездужання, пов’язане з
сильним болем, надмірна розпещеність або брак соціальних навичок. В статті ви знайдети рекомендації як впоратись з істерикамия Читати далі...
Емоції відіграють важливу роль у житті кожної дитини. Неемоційну, “холодну”, дитину уявити важко. На емоційне благополуччя дитини, як власне, і на її емоційний розвиток, впливають виховання в родині, соціум. І, звісно ж, її темперамент, тип нервової системи – те, що зараз називають фізіологічними чи біологічними чинниками. Однак, якщо те, що заклала природа, змінити важко, на інше впливати можна. Тому в цій статті йтиметься про роль батьків та інших дорослих в емоційному розвитку дитини. Емоції дітей – безпосередні та спонтанні. У дитини забрали іграшку – вона голосно плаче, віддали – знову сміється, наче нічого не трапилось. Діти, особливо маленькі, не ховають та не стримують своїх переживань. Тому вся їхня активність забарвлена емоційними проявами. Читати далі ..
Що робити, коли дитина не відповідає на запитання дорослих або при знайомстві з новими дітьми, опустивши голову, мовчить? Сором'язливість – це риса особистості та, як наслідок, обумовлена нею поведінка. Основні риси такої поведінки: нерішучість, боязкість, невпевненість у собі. Найчастіше це проявляється в соціальному середовищі. А дитяча сором’язливість стає помітною як раз у садочку чи школі, коли є потреба у спілкуванні та спільних заняттях чи іграх. Найчастіше про сором’язливість (стидливість) сина чи доньки починають турбуватися батьки, коли стає помітним, що дитині важко знайти друзів та вільно спілкуватися. І це справді так, бо сором (від цього слова походить – сором’язливість) – це почуття, з яким діти на народжуються. Це почуття соціальне та виникає потім, в процесі дорослішання та отримання певного досвіду перебування з іншими людьми (в родині, в садочку, на ігровому майданчику). Також, це почуття притаманне всім і немає людини (дорослої чи маленької), яка б його не відчувала. Читати далі...
Страхи в дітей бувають найрізноманітніші: який-небудь сильний шум, раптова поява когось незнайомого, гроза, блискавка тощо. Часто вони лякаються темряви, незвичного світла, бояться залишатися самі, побоюються докторів, покарання, дитячого садка. Цей список можна продовжувати до нескінченності.
Більшість дитячих страхів з’являються і зникають. Іноді, ми, батьки, не знаємо чи дійсно страхи зникли, чи дитина їх просто сховала, тому що над нею посміялися, сказали, що цього не треба боятися, що вона вже велика, і дитина хоче просто бути гарною для нас.
Перший страх у дитини, що може з’явитися і розвитися – це страх відсутності матері. Занепокоєння у відсутності матері стає вираженим уже в 7 місяців. Якщо мама подовгу відсутня або не підходить до дитини, то в неї посилюється тривога і страх. Цьому може сприяти також і емоційна холодність батьків, матері, у першу чергу. Важливо постійно демонструвати дитині свою любов, прийняття, спокій, ніжність. Страхи – це нормальна частина дорослішання. Усі ми колись чогось боялись. Важливо знати, що є вік, коли дітям властиво боятися чогось визначеного. Інша справа, скільки страхів є в дитини, наскільки вони сильні, як надовго закріплюються і як часто з являються. Читати далі...
Криза трьох років - особливості
Кожному періоду розвитку дитини властиві свої потреби, способи взаємодії, моделі поведінки та усвідомлення себе. Досягнувши трирічного віку, малюк починає усвідомлювати, що він особистість. Це проявляється виникненням в мові слова «Я». Якщо дитина раніше без проблем говорила про себе в третій особі, називаючи себе по імені, наприклад, «Катя хоче їсти», то тепер це відбувається все рідше і рідше. Тепер при погляді на своє відображення в дзеркалі або на фото, дитина з впевненістю вимовляє: «Це Я». Дитина починає сприймати себе як самостійну людину, що має свої особливості і бажання. Разом з цим усвідомленням і приходить криза трьох років. Ласкава та мила крихітка в цей час може сильно змінитися і перетворитися на вперту і примхливу «нехочуху». Читати далі ...
Ми постійно відчуваємо суперечливі почуття, це така людська природа. Батьки люблять своїх дітей і, разом із тим, роблять їм дуже боляче, і це два різних почуття, які можуть іти тандемом. Діти люблять своїх батьків, але також гніваються і ненавидять їх деколи, і це також нормально. Ми постійно переживаємо такі амбівалентні, дуже несумісні, на перший погляд, переживання. Тут важливо вміти розуміти, де є любов, а де є нелюбов. Батьки повинні бути авторитетом, захистом і джерелом любові для власних дітей. Проте, так трапляється не завжди. Деякі дорослі проєктують свої розчарування, страхи, тривоги, відчуття провини на дітей. Такі стосунки називають токсичними. Читати далі ...
У сучасному світі комп’ютер є своєрідним «інтелектуальним знаряддям», що дає людині змогу вийти на новий інформаційний рівень. Його можна розглядати і як сучасний засіб діяльності старшого дошкільника. П’ятирічна дитина проявляє інтерес до комп’ютера – його будови, функцій, можливостей, різноманітних комп’ютерних ігор. У цьому віці малюк здатний свідомо обирати спосіб дії, приймати особливі умови, які пропонує комп’ютерна технологія. Це стає можливим завдяки розвитку в дошкільника символічної функції наочно-образного мислення. Працюючи на комп’ютері, дитина шостого року життя діє з наочними екранними образами, якими надає ігрового значення, переходить від звичних практичних дій із предметами до дії з ними в образному плані (уявному, модельному, символічному). Освоєння комп’ютерних засобів формує в дітей передумови теоретичного мислення, здатність свідомо обирати спосіб дії, спрямованій на розв’язання завдання, а також особистісні якості, здатність працювати в індивідуальному темпі. Дитина, яка оволоділа елементарною комп’ютерною технологією краще за інших здатна розміщувати, розв’язувати задачі у внутрішньому плані, почуватися компетентною. Читати далі ...
Як навчити дитину розбиратися в людях і не довіряти кожному зустрічному? У наш не зовсім спокійний час, важливо пояснити дитині, що бувають не тільки добрі люди, а й ті, які можуть заподіяти шкоду. Ми впевнені, що всі батьки, пояснюють своїм дітям, що з незнайомцями потрібно бути дуже обережними у спілкуванні, не розповідати ніяких відомостей про свою родину, і вже тим більше, нікуди не можна з ними йти. Але на ділі дуже часто буває по-іншому. Особливо товариські маленькі діти, коли бачать усміхнену людину, згодні з ним не тільки поговорити, але і піти за обіцяною цікавою іграшкою, частуванням або захоплюючим видовищем. Причому попередньо брали дозвіл у батьків, які спостерігали здалеку. Всі мами в один голос запевняли, що їх дитина ніколи і ні за які обіцянки не піде з чужою людиною. Але в дійсності відбувається все в точності навпаки. Виявилося, що уходять, і точно так само батьки були впевнені, що їх дитина нікуди не піде з незнайомою людиною. А в підсумку, з 10 дітей 9 легко покидають дитячий майданчик з незнайомцем. І тільки один, як правило, не піддається на вмовляння, сказавши, що мама не дозволила. Тема, як вести себе з незнайомими людьми дітям, стає актуальною, коли дитина починає ходити на прогулянку без дорослих, самостійно йде в школу, гурток чи секцію. Батькам обов'язково потрібно провести бесіду, як себе вести з незнайомцями, що робити, якщо хтось силою намагається відвести. Діти, в теорії знають всі правила, але так легко йдуть на контакт з незнайомцями. Можливо, тому, що вони ще погано розбираються в людях, і будь-яка людина з посмішкою сприймається як безпечна і добра. Читати далі ...
Малюнок дитини - дзеркало душі малюка. Це засіб спілкування, лікар його душевних ран, інструмент для планування його майбутнього, ліки від нудьги, чарівний ключик в світ фантазій, заклик про допомогу, шанс бути зрозумілим і прийнятим, спосіб пізнання світу та багато іншого. Читати далі…
Дитяча агресивність. Поради батькам.
Проблема дитячої агресії досить
актуальна. Напади дитячої агресії
часто заганяють батьків у глухий кут.
«Як же так? Адже ми любимо дитину,
намагаємось вчитиїї тільки доброго»,
розводять руками мами й тата.
Давайте розглянемо проблему
дитячої агресивності з усіх боків.
Партнерські стосунки з батьками - запорука якісної дошкільної освіти.
Питання ефективної взаємодії між вихователями та батьками ніколи не втрачало свої актуальності. А особливо нині, коли авторитарна модель співпраці не лише морально застаріла, а й приховує чимало загроз, яким не місце в ХХІ столітті. Адже система, у якій педагог або батьки безапеляційно диктують свої умови оточуючим, лише вносить деструктив до навчального процесу. Щоб змінити ситуацію на краще, все більше дошкільних закладів України починають втілювати у життя ідеї педагогіки партнерства.
Партнерство у дитячому садку має базуватися на засадах добровільності, рівності, порозуміння та взаємодопомоги. Права та обов’язки дітей, батьків та вихователів треба чітко формулювати, а головне – усвідомлювати і захищати. Саме так зусилля кожного з них будуть спрямовані на досягнення спільної мети. Читати далі…
Немає коментарів:
Дописати коментар